-
1 accord a right
-
2 afford a right
-
3 vest with power
-
4 empower
надавати повноваження, оформляти повноваження, уповноважувати; надавати право, управомочувати- empower expressly
- empower implicitly -
5 entrust with making law
-
6 give the right of abode
-
7 entitle
v1) давати право2) давати заголовок; озаглавлювати; називати, давати назву3) уповноважувати; юр. давати право5) титулувати, величати6) приписувати (комусь)an opinion entitled to this author — думка, яку приписують цьому автору
* * *[in'taitl]v2) озаглавлювати, давати назву, називати3) уповноважувати; юp.; тж. надавати право, уповноважувати4) титулувати, величати, називати5) icт. приписувати -
8 entrust
доручати, довіряти ( справу тощо); надавати (право, повноваження тощо); покладати (обов'язки, функції тощо)- entrust to governmententrust with the executive power — надавати виконавчі повноваження; надавати прав виконавчої влади
- entrust to a committee
- entrust under legislation
- entrust with ample powers
- entrust with authority
- entrust with power
- entrust with powers
- entrust with responsibility
- entrust with making law -
9 admit
v1) визнавати; допускати, припускати2) впускати; давати право на вхід3) давати право на посаду (на привілеї)4) дозволяти (of)5) вміщати (про приміщення)6) поступатися; погоджуватися* * *v2) впускати; допускати; надавати право на вхідthe ticket admits one — квиток на одну особу; (to) приймати в члени ( організації); давати допуск; надавати право на посаду або на привілеї
3) уміщати ( про приміщення)4) (of) допускати, дозволяти -
10 effranchise
vнадавати права (привілеї); надавати право участі у виборах* * *vнадавати права або привілеї, пepeв. право брати участь у виборах -
11 entitle
[in'taitl]v2) озаглавлювати, давати назву, називати3) уповноважувати; юp.; тж. надавати право, уповноважувати4) титулувати, величати, називати5) icт. приписувати -
12 entrust
vпокладати (обов'язки); доручати, довіряти; надаватиhe is entrusted — йому доручено, він уповноважений
* * *[in'trest]v1) ( with) довіряти, доручати ( що-небудь кому-небудь); доручати, довіряти; передавати2) уповноважувати ( на що-небудь); покладати обов'язки; надавати право ( на що-небудь) -
13 admit
v2) впускати; допускати; надавати право на вхідthe ticket admits one — квиток на одну особу; (to) приймати в члени ( організації); давати допуск; надавати право на посаду або на привілеї
3) уміщати ( про приміщення)4) (of) допускати, дозволяти -
14 warrant
1. n1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказwarrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист
warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)
2) юр. повноваження, правомочність; доручення4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження5) відповідальна особа; особа, що дає наказ6) захисник, заступник7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення8) шотл. поручитель, гарант9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду
10) патент11) військ. дозвіл; наказwarrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман
2. v1) виправдувати, бути (служити) виправданням2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина
3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати4) розм. висловлювати упевненість; запевнятиI'll warrant you that... — запевняю вас, що...
5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)6) передвіщати, провіщати* * *I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
15 accord
I n1. згода, єдність- human rights accord угода з прав людини- political accord співпадіння політичних інтересів- to be in accord сходитися в поглядах, дотримуватися одної думки- to be of one accord сходитися в поглядах, дотримуватися одної думки- to bring into accord узгоджувати- to reach accord досягнути згодиII v1. надавати2. (звич. with) узгоджуватися, відповідати- to accord a hearty welcome щиро приймати, влаштувати щирий прийом- to accord permission давати дозвіл- to accord a right надавати право- to accord with the vital interests of the people відповідати корінним інтересам народів- to accord a warm welcome щиро приймати, влаштувати щирий прийом- the proposal accords with the main principles пропозиція узгоджується з основними принципами -
16 warrant
1) судове розпорядження, ордер; ордер на арешт; припис; підстава; повноваження; розписка; посвідчення; гарантія; доказ; доручення; моральне право; правосильність; виправдання дій2) гарантувати, ручатися; надавати право ( або повноваження); вимагати (суду, судового рішення тощо; про проступок тощо); слугувати виправданням; слугувати підставою; підтверджувати; заслуговувати ( на щось)•- warrant a trialwarrant sending the case to trial — вимагати передачі справи до суду (про докази, свідчення тощо)
- warrant by the constitution
- warrant certificate
- warrant creditor
- warrant for arrest
- warrant for apprehending
- warrant for search
- warrant for telephone tapping
- warrant in bankruptcy
- warrant judgement
- warrant judgement
- warrant of apprehension
- warrant of arrest
- warrant of attorney
- warrant of caption
- warrant of commitment
- warrant of committal
- warrant of death
- warrant of delivery
- warrant of distress
- warrant of execution
- warrant of law
- warrant of possession
- warrant of removal
- warrant of seizure
- warrant of surrender
- warrant of the bench
- warrant public intervention
- warrant rights
- warrant signed by a judge
- warrant signed by a procurator
- warrant title
- warrant to appear
- warrant to apprehend
- warrant to arrest
- warrant to distress
- warrant to search
- warrant to seize
- warrant to surrender
- warrant trial
- warrant under seal
- warrant upon affidavit
- warrant upon evidence
- warrant upon oral testimony
- warrant upon proof
- warrant upon testimony -
17 warrant
I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
18 accord defence
= accord defense надавати право на захист -
19 admit
припускати, гадати; визнавати ( факт тощо); дозволяти; приймати ( доказ тощо); надавати право на посаду ( або привілей)- admit a conviction
- admit a fact
- admit affiliate
- admit against interest
- admit as true
- admit by conduct
- admit by demurrer
- admit evidence
- admit fault
- admit free
- admit goods free of duty
- admit guilt
- admit in evidence
- admit liability
- admit offence
- admit offense
- admit one's guilt
- admit one's mistake
- admit to
- admit to a case
- admit to a country
- admit to bail
- admit to bribing
- admit to citizenship
- admit to everything
- admit to membership
- admit to membership free
- admit to probate
- admit to the bar
- admit to the practice of law -
20 concede
погоджуватися, визнавати ( правильність чиїхось думок тощо); поступатися; припускати ( можливість чогось); надавати ( право тощо); визнавати поразку- concede the legal right
См. также в других словарях:
відкривати — а/ю, а/єш, недок., відкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого , що небудь. || Зсуваючись у той… … Український тлумачний словник
субліцензія — ї, ж. Умова, за якою ліцензіар передає ліцензіату повноваження надавати право використання патенту на винахід третім особам у межах своїх прав … Український тлумачний словник
Activ Solar — Activ Solar компания со штаб квартирой в Вене (Австрия), занимающаяся производством поликристаллического кремния (поликремния) для солнечной фотоэлектрической промышленности и запуском крупномасштабных фотоэлектрических станций. Компания… … Википедия
акушерка — и. Жінка з середньою медичною освітою, що має право самостійно надавати медичну допомогу під час пологів … Український тлумачний словник
бронювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. 1) Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. 2) рідко. Надавати кому небудь право розпоряджатися, володіти ким , чим небудь; закріпляти за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
виконавчий — а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим небудь. •• Викона/вча вла/да одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Викона/вче судочи/нство заключна стадія цивільного процесу, на… … Український тлумачний словник
закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
сумління — я, с. Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість. || чого, чиє, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… … Український тлумачний словник
давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… … Словник синонімів української мови
